У більшості країн для позначення болгарського кислого молока, або катика, зустрічається назва «йогурт. Йогурт (егурт) – це той же катик, названий на тюркському діалекті. Останнім часом за назвою «йогурт» стали розуміти лише такий катик, видозмінену гуслянку, що виготовляється з рослинними (ягодно-фруктовими) добавками.

Якщо густе молоко, охолоджене не нижче 3 °C, а потім підігріте до 32°C, заквасити 100—150 грамами сметани на 1 літр молока й при цьому ретельно закутати посуд з молоком у ватяну ковдру, ватин або ватянку, залишивши на 8—10 годин у теплі й оберігаючи від струшування й пересування, то вийде йогурт /катик, або болгарське кисле молоко/гуслянка.

Правда, йогурт/катик/, або по нашому гуслянка, виникне не відразу, не на наступний день, а лише після того, як ви ще два-три рази зробите подібні закваски, але вже не сметаною, а 100—150 грамами цього ж йогурта/катика, гуслянки і буде створена культура болгарської палички. Надалі треба підтримувати цей процес й щодня заквашувати новий катик старим йогуртом/катиком/гуслянкою. Лише тоді, через місяць-два, сформуються особливі властивості та буде створено дійсний йогурт.

Цей продукт від усіх інших видів кисляку відрізняється не тільки смаком, але й тим, що в нього вкрай мало сироватки. Її практично не видно, і вона виявляється тільки при зціджуванні його в клинковому мішечку. Після зціджування виходить не сир, як із звичайного кисляку, а продукт, що займає середнє положення між сиром, сметаною й вершковим маслом і має всі якості цих трьох продуктів, але немає жодного їхньої негативної якості - це по нашому видозмінена гуслянка, або сузьма.

Головнa властивість цього продукту (процідженої гуслянки) — оборотність як «назад» — так і «вперед» — по шляху перетворення в продукти більше високого порядку. Можна через два-три дні і навіть через тиждень, розвести й перетворити її в подобу сметани, молока, або ж, навпаки, перетворити у вершкове масло, почавши збивати, або зробити сир, підігрівши на вогні у водяній бані. Але й сам по собі цей продукт без додаткового розведення або нагрівання здатний одночасно виконувати роль і сметани і сиру і масла.

Його можна використовувати при приготуванні борщу, намащувати на хліб і використовувати для приготування сирників, сирної пасти, інш.

Улітку 100—200 грамів процідженої гуслянки, розведеної в літрі — пів-літрі холодної кип’яченої або мінеральної води, дає прекрасний і підбадьорюючий напій, що прекрасно тамує спрагу.

Таким чином – гуслянка — прекрасний, корисний, смачний кисломолочний стародавній карпатський продукт, зручний компонент у використанні для приготування багатьох cтрав домашньої кухні.

Під час заквашування до гуслянки кладуть невеликий шматочок буряка, щоб підфарбувати його, додати йому злегка розоватий відтінок, зробити його гарним. Для підфарбування використають вишню, чорницю, смородину й інші ягоди. Цей прийом, що використовувався спершу у народній кухні лише для краси, дав ідею випускати гуслянку/катик з різними добавками ягодно-фруктових соків і пюре вже не для краси, а для зміни й доповнення його смаку, для створення різноманітних продуктів, збагачених вітамінами. От цей катик/гуслянка з добавками ягід і фруктів й одержав нині назву «йогурт».

Йогурт легко приготувати в домашніх умовах.

Під час приготування гуслянки разом із закваскою треба розвести 50 грамів будь-якого фруктового або ягідного пюре або покласти 4—5 ягід на літр йогурту, що заквашується , так, щоб на кожну склянку припадало приблизно по одній ягоді або по одній чайній ложці пюре. Можна використати пюре яблук, смородини, полуниці, сливи, вишні, томатну пасту, сік малини й ожини, інш.