<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Thu, 11 Apr 2013 10:36:04 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://koopvulkan.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Зачем овец гладить по голове?</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/39859170.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s39859170.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;На овечьих фермах сейчас — горячая пора. И это неудивительно, ведь конец октября-начало ноября наилучшее время для продажи овец на мясо или шкуры. «Вообще-то, — рассказывает Мирон Комарницкий, владелец хозяйства, расположенного в селе Комарники Турковского района Львовской области, — в октябре мы еще имели стричь овец. Но поскольку погода внезапно испортилась и столбик термометра опустился слишком низко, мы решили не стричь овечек. А вот продать закупщикам несколько барашков и засолить несколько шкур — как раз самое лучшее время ».&lt;/b&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/14-1-0-31</link>
			<category>ВРХ</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/14-1-0-31</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Apr 2013 00:41:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Про  Бойківщину,  Турківщину та  бойківські  автентичні  продукти.</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/86671436.png&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s86671436.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Ще донедавна можна було говорити, що наше сьогодення, в якому закордонні продукти стають величними, звело нанівець здобутки бойківської кухні, що старі рецепти ніхто не збирає, молоді просто ними соромляться, і вони зникають. Але поступово ситуація змінюється і автентичні Карпатські продукти харчування мають великі можливості на майбутнє. &lt;/b&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/10-1-0-30</link>
			<category>Рецепти народних страв</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/10-1-0-30</guid>
			<pubDate>Wed, 10 Apr 2013 10:35:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Картопля під сіном</title>
			<description>&lt;b&gt;Господар із Львівщини зібрав перший урожай картоплі, яку виростив за новою методою&lt;/b&gt;&lt;br&gt;
&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/26099921.gif&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s26099921.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Виявляється, традиційний спосіб вирощування картоплі, коли ми її закопуємо, а потім підгортаємо землею кожен кущик, — занадто трудомісткий. Картопля чудово родить, якщо її просто накрити сіном чи соломою. Такі, здавалося б, на перший погляд, неможливі результати довели двоє газдів iз Турківщини.&lt;/b&gt;
&lt;p&gt;На подвір’ї одного з них стоять дерев’яні ящики з ґрунтом. Тут, виявляється, і росла картопля. «Ось, погляньте, хороша картопля, — показує свій урожай Богдан Комарницький ,...</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-29</link>
			<category>Городництво</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-29</guid>
			<pubDate>Mon, 01 Apr 2013 12:56:10 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Якщо не знаємо, ЯК рухатись вперед – вивчаймо своє минуле.</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/63229552.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s63229552.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Імовірно, що терени Борині були заселені уже в ХІ ст. Перше поселення розташовувалось на річці Боринька при впадінні її до р Стрий де проходив стародавній торговий шлях – «Руська путь»
Житлова забудова сформувалася вздовж річки Бориньки, лівої притоки річки Стрий. 
&lt;p&gt;Планування поселення є типовим для Бойківщини, де селянські двори розташовані рядами вздовж вулиці та річки, а парцелі довгими смугами тягнуться на схили гір по обидві сторонни вулиці. Мешканці тут займалися рільництвом та випасом худоби. Перша письмова згадка про село, яке належало до Королівських маєтків, відноситься до 1552р. У люстрації за 1565 р. площа сільськогосподарських угідь становила 19,25 ланів, а в 1648 р збільшилась до 30 ланів, що становило 750га. &lt;/b&gt;
&lt;p&gt; У подальших роках село розвивалося нерівномірно. Наступали періоди, коли частина селян з різних причин залишала свої маєтки і село залишалося певний час спустошеним. А потім знову відбудовувалось...</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-28</link>
			<category>Великий Карпатський Бренд</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-28</guid>
			<pubDate>Thu, 11 Apr 2013 10:36:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Восени гроші  влітку продукти</title>
			<description>&lt;b&gt;Жителі румунських міст об’єднуються, аби дати можливість вижити селянам&lt;/b&gt;&lt;br&gt;
&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/81101326.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s81101326.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Чого і скільки садити? Це найважче питання для дрібних українських фермерів. Вони не мають маркетингових відділів, які б робили прогноз потреб ринку та цін. З ними не хочуть працювати торгові мережі, бо зручніше мати одного потужного постачальника, ніж кілька дрібних. Їм дорожче обходяться добрива чи корми, бо вони закуповують їх у відносно невеликих обсягах.&lt;/b&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-27</link>
			<category>Городництво</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-27</guid>
			<pubDate>Tue, 05 Mar 2013 16:23:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Навчитися зеленого туризму можна на безкоштовних курсах</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/28819290.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Кількість агроосель на Львівщині зростає щороку. Торік садиб, де господарі займалися зеленим туризмом, було близько 250. Цьогоріч відкрили кілька десятків нових. 
&lt;p&gt;Як розпочати власний бізнес селянам, які готові приймати туристів, розповідає начальник обласного управління розвитку туризму та курортів Наталія Гамкало, 36 років.&lt;/b&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/15-1-0-26</link>
			<category>Зелений туризм</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/15-1-0-26</guid>
			<pubDate>Sat, 22 Sep 2012 17:55:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Зепп Хольцер в Карпатах</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/24702430.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s24702430.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Історично складається так, що видатні особистості світу, хоч не часто, але відвідують наші Карпати.
&lt;p&gt;Не так давно на запрошення Львів’ян в Сколівський район приїхав основоположник природного землеробства із Австрії Зепп Хольцер. 
&lt;p&gt;На протязі сорока років Зепп Хольцер на 45 гектарах створив унікальну біосистему зі ставками і гірськими терасами,...&lt;/b&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-25</link>
			<category>Городництво</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/13-1-0-25</guid>
			<pubDate>Sun, 16 Sep 2012 00:50:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Опитувальна анкета ВКБ</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/71083358.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p &gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:11.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;&amp;#xa;line-height:115%&quot;&gt;&lt;b&gt;Шановні краяни!&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:11.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;&amp;#xa;line-height:115%&quot;&gt; &lt;b&gt;У 2003 році 7 країн – Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія – підписали Карпатську конвенцію, в якій зобов’язалися охороняти чистоту та екологію Карпат, зберігати та примножувати місцеві традиції тощо.&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:11.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;&amp;#xa;line-height:115%&quot;&gt; &lt;span style=&quot;mso-spacerun:yes&quot;&gt; &lt;/span&gt;Відтоді почали говорити про загальнокарпатський бренд, який би об’єднав усі Карпати – природні об’єкти, місцеві традиції, спосіб ведення господарювання, продукцію. Проводились семінари за участю міжнародних та громадських організацій: ФіБЛ (Швейцарія), Традиція білих Карпат (Чехія), Проект FORZA (Ужгород), Міжнародний кооператив «Longo May», МБО «Зелене досьє» (Київ), «Хайфер Проджект Інтернешенл» ...&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-24</link>
			<category>Великий Карпатський Бренд</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-24</guid>
			<pubDate>Sat, 23 Jun 2012 22:50:41 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>КОНЦЕПЦІЯ ВЕЛИКОГО КАРПАТСЬКОГО БРЕНДУ</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left;margin:10px;border:1px solid #000000;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/53907250.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s53907250.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt; У 2003 році 7 країн – Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія – підписали Карпатську конвенцію, в якій зобов’язалися охороняти чистоту та екологію Карпат, зберігати та примножувати місцеві традиції тощо.&lt;/b&gt;
 &lt;p&gt;Відтоді почали говорити про загальнокарпатський бренд, який би об’єднав усі Карпати – природні об’єкти, місцеві традиції, спосіб ведення господарювання, продукцію. Проводились семінари за участю міжнародних та громадських організацій: ФіБЛ (Швейцарія), Традиція білих...</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-23</link>
			<category>Великий Карпатський Бренд</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-23</guid>
			<pubDate>Sat, 23 Jun 2012 22:51:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Який бренд потрібен українським Карпатам?</title>
			<description>&lt;div style=&quot;float:left; padding:10px;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/15842918.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://koopvulkan.at.ua/_pu/0/s15842918.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/div&gt;

&lt;p&gt;&lt;b&gt;Українські Карпати мають уже свій бренд… Це гарна природа, розмаїття етнічності, талановитість майстрів.&lt;/b&gt;
&lt;p&gt;В кого краще, в кого гірше, але в областях розвиваються різні види туризму: від великого гірськолижного «типу Буковеля» із розвиненою інфраструктурою та розмаїттям сільського зеленого туризму: етно, еко, агро. В селах та містечках є багато талановитих майстрів, які зберегли прадавні звичаї народних ремесел: гончарства, писанкарства,...</description>
			
			<link>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-22</link>
			<category>Великий Карпатський Бренд</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://koopvulkan.at.ua/publ/16-1-0-22</guid>
			<pubDate>Sun, 24 Jun 2012 22:50:25 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>