Масовий перехід на безприв’язне утримання худоби на фермах ВРХ спричинив виникнення специфічних особливостей, з якими раніше не доводилося зустрічатися фахівцям, працюючи на фермах із прив'язною системою утримання.

Як показала практика, ферми з новими технологіями не пробачають зневаги до виконання повсякденних технологічних вимог. Те, що ми в Україні звикли мислити глобально і стратегічно, і те, що часто вважали б дрібницею, що на перший погляд не впливає на результат, іноді може призвести не лише до величезних збитків на фермі, але й навіть до незворотного процесу - втрати потенційного поголів’я ВРХ.

Разом із підвищенням генетичного потенціалу молочних корів, складу кормів і технології годівлі набувають все більшого значення передовий досвід та його впровадження у життя. Посилені білками раціони найчастіше сприяють зростанню валового виробництва молока, але змінюють обмінні процеси в організмі, знижують імунітет і здоров'я більшості корів стада. У них реєструються різні патології: виснаження, цироз печінки, мастити, низька якість молока, бляклий скуйовджений вигляд шерсті, затримка линьки, важкі пологи з розривами промежини, 100%-а захворюваність післяродовими ендометритами, тривала яловість.

Особливу увагу варто приділяти копитцям (деякі автори дистальний відділ кінцівок корови називають ратиці, а інші копита - авт.), здоров'я яких є критичним фактором на фермах із безприв'язним утриманням. Адже саме там корові доводиться досить багато ходити по твердому покриттю бетонної підлоги, долаючи шлях до кормового столу, поїлок, у доїльний зал тощо. Від цього копитця швидко зношуються і частіше неправильно, що стимулює зростання рогового шару в них.

Перед запуском нової ферми, на якій буде розміщуватись наявне поголів'я, дуже важливо своєчасно підготувати копитця корів, в тому числі і тих, які раніше не рухалися, перебуваючи на прив’язі, до великих навантажень. Інакше буде велика кількість вибракуваних тварин через проблеми із ногами і копитцями, у зв’язку з різким розвитком у них патологічних процесів.

Існує чотири критичних фактори розвитку доброго стану копитець:

• забезпечення зростання молодняку зі здоровими копитцями;
• вага тварини рівномірно розподіляється на всі копитця;
• навколишнє середовище не містить небезпеки розвитку інфекцій;
• раннє виявлення проблем та зміни стану копитець і раннє ефективне втручання для їх швидкого усунення.

Треба розуміти, що забезпечення здоров'я копитець - це послідовний та постійний процес контролю за їх станом і ростом, усуненням стресів та небажаних явищ при утриманні худоби, загоєння при лікуванні. На наявні негативні явища накладаються нові проблеми, створюючи повторюваний цикл, що веде до неминучих збитків молочнотоварного виробництва. Логіка в цьому випадку дуже проста - коли у корови болять копитця, вона стає менше ходити, тобто рідше йде до поїлки, до кормового столу, менше їсть і менше п'є, і як наслідок - дає менше молока.

Здоров'я копитець починається зі здоров’я самої корови, з того, що вона їсть, п’є, її загального стану, тільності, лактації, генетики та ваги. Всі ці та інші фактори відіграють роль у процесі зношування та захворюваності копит (копитець). Правильна постановка і ходіння корови забезпечують мінімальні навантаження суглобів, сухожиль і копитець. Маса тіла рівномірно розподіляється на кінцівки, і кожна частина копитця несе приблизно однакове вагове навантаження. Праворуч на рисунку 1 ноги корови знаходяться в увігнутій всередину Х-подібній позиції, і тому на внутрішню частину ніг (аксіальні копитця) доводиться найважче вагове навантаження. Це означає, що в цьому випадку є великий ризик розвитку проблем з копитами. Ліворуч рисунка чітко видно, що вага ідеально розподіляється рівномірно по всіх (аксіальних та абаксіалних) копитцях однаково.

Незважаючи на те, що фізіологічно приблизно 60% ваги дорослої корови розподіляється на передні кінцівки, в більшості випадків зовнішні сторони задніх кінцівок найбільш сильно завантажені. Це пов'язано з тим, що при ходьбі корова здатна перемістити 90% маси тіла на задні кінцівки, в результаті чого навантаження на 1 кв. см площі ратиць збільшується у декілька разів, що при безприв’язному утриманні та на бетонній підлозі призведе до постановки кінцівок, яка зображена на правій частині рисунку 1, з відповідними наслідками.

Якість копита визначається комбінацією його міцності і форми. Роговий шар росте безперервно, в нормі 1-2 мм на тиждень. Якість рогового шару відображається станом годівлі, стадією лактації та загальним станом здоров'я корови. Корми мають великий вплив на якість копитець, але найважливішим при цьому потрібен здоровий і добре розвинений рубець. Потрібно переконатися, що в раціоні корів досить грубого корму, збалансованого зі швидко розщеплюваними білковими та вуглеводними складниками. Слід уникати раптових і різких змін раціону, а також у жодному разі не можна давати зіпсований або запліснявілий корм.

Поверхня підлог на фермі повинна забезпечити правильний контакт копитець з бетоном, але це можливо тільки при правильно сформованому самому копиті (рис. 2). Можна самостійно легко перевірити, наскільки якісно зроблені підлоги у корівнику: на правильній поверхні підлоги корови роблять впевнені та великі кроки, не ковзаючись. До речі, правильною і здоровою «ходою» корови вважається, коли її задні копита потрапляють у слід передніх.

Зрозуміло, що у корівниках з хорошою підлогою набагато легше і швидше розпізнається період охоти у корів. Споживання їжі і води теж краще і зручніше в таких корівниках, адже корови охочіше і частіше ходять до кормового столу і поїлок. Мікроклімат та вентиляція корівника, якщо вони в доброму стані, є відмінним «дезінфектором» і дозволяють довгий час копицям залишатися міцними і здоровими. Роговий шар під час і після його формування піддається шкідливому впливу навколишніх умов. На нього позначаються вологість, сухість та інфекції.

Для копитець хвороботворні бактерії є найсерйознішими патогенами. Занадто велика вологість навколишнього середовища викликає розм'якшення рогового шару, в результаті чого копитця не можуть повноцінно витримувати масу тіла тварини, і відбувається їх травматичне пошкодження, що сприяє впливу інфекції та розм'якшення. Надто ж сухе середовище може призвести до того, що копитце стане занадто сухим, втратить еластичність. Це спровокує розламування і розтріскування його.

Виразки і пошкодження є воротами для інфекцій у більш глибокі тканини копита. Копитні хвороби - це раптове інфекційне ураження сполучної тканини, тому добра профілактика значною мірою скорочує обсяг необхідних заходів із лікування. Основним завданням у цьому випадку також є якнайшвидше виявлення проблем, ще до появи інфекції. За таких умов до комплексу заходів, спрямованих на усунення патології копит корів, входить:
1.Обрізування копит;
2.Лікування пошкоджень для запобігання появи інфекцій;
3.Правильний догляд за тваринами.

Обрізка копит і ванни для копит повинні стати необхідними та регулярними профілактичними заходами при безприв'язному утриманні корів. Профілактичні міри повинні проводитися ефективно і якісно. Відповідальна за це людина має чітко знати, що, як і коли робити те, що відповідає повноцінному технологічному процесу догляду та утримання дійних корів на фермі. Копита високопродуктивних корів виростають на 1 мм у тиждень і зазвичай мають нерегулярне та нерівномірне природне стирання.

Спереду копито зростає швидше, ніж ззаду, і через це передня його частина стає довшою, у той час як п'ятка - трохи вищою. Скажімо, корови голштинської породи взагалі мають генетичну проблему - тенденцію до наявності в них нижчої п'ятки. Неправильна форма копит впливає на весь екстер'єр молочної корови, а через зміни в екстер'єрі змінюється робота усіх фізіологічних систем організму - серцево-судинної, травної, відтворення. У зв'язку з цим у корів з правильною постановкою ніг добовий надій, як правило, на 2-3 л вище, ніж у корів із неправильною постановкою ніг.

Подібні зміни, особливо при ослабленому копитному розі, дають множинні тріщини через нерівномірне навантаження на копито. Ця повторювана мікротравма призводить у результаті до гіпергрануляції основи копитного рогу. Копита з гіпергрануляціями надзвичайно чутливі до додаткових травм та навантаження. При попаданні інфекції на такі травмовані місця відразу виникає запалення. Ранні стадії захворювання характеризуються набуханням шкіри і міжпальцевих поверхонь, іноді зі слизоподібним нальотом. Це запалення також відзначають під роговим шаром у місцях відшарування рогової тканини і рогостворюючого епідермісу. Між відростаючим рогом стінки і підошви утворюється простір, де скупчуються ексудат, залишки змертвілої тканини, частинки гною, кормів та підстилкового матеріалу. Патологічний процес із часом не обмежується м'якими тканинами і роговим черевиком, а охоплює і кісткові структури та сухожильно-зв`язочний апарат.

Крім явного дискомфорту при захворюваннях копит, у корів можуть виникати множинні приховані захворювання, економічні наслідки яких часто стають більш масштабними, ніж їх оцінюють фахівці.

Приклади основних економічних наслідків від різних видів прихованих захворювань копит:

• скорочення надоїв, збільшення собівартості одиниці продукції;
• зниження маси тіла, виснаження, захворювання шлунково-кишкового тракту, в тому числі рубця;
• збільшення сервіс-періоду, виникають проблеми з плодотворним заплідненням;
• підвищення числа корів з ендометритами, маститами у зв'язку з тим, що тварини мало рухаються та частіше лежать;
• збільшення витрат на обслуговування худоби та ветеринарні препарати.

В результаті захворювань копит господарство несе величезні економічні втрати, які обходяться удесятеро дорожче, ніж профілактика і вчасно проведене ефективне лікування.

Оскільки корови постійно ходять по брудній і сирій поверхні, обробка таких травм і заражень складна через необхідну надійну фіксацію кінцівки. У зв'язку з цим спеціалісти часто стикаються із періодичністю та повторюваністю захворювання копит в однієї і тієї ж корови. Для запобігання розвитку подібної ситуації в господарствах необхідно виконувати такі прості правила.

1. Своєчасно діагностувати і лікувати хвороби копит у тварин. Лікування треба проводити невідкладно та новітніми високоефективним препаратами. Після нанесення на ушкоджену поверхню ліків, потрібно щоб вони активно працювали в трьох напрямах: антимікробна, ранозагоювальна і зволожуюча функції. Для цього можна з успіхом використовувати «Дермосан» для лікування міжкопитцевого дерматиту та «Корнеосан» - безпосередньо ураження рогу копита.

Ці препарати мають зручну форму для використання - порошок або гель. Якщо ураження глибоке, слід зафіксувати гель на ураженій поверхні за допомогою еластичного бинта та через 4 дні повторити обробку гелем. Як правило, загоєння відбувається через 4 дні, при сильному ураженні - через 8-10 днів. Обробка одного копита обходиться у понад 5 грн, а втрати тільки по продуктивності можуть становити більше ніж 3-4 л молока на добу.

2. Вчасно проводити обрізку копит, не менш ніж двічі на рік. У деяких тварин нерівномірність росту копитного рогу настільки різко виражена, що обробку слід проводити кожні 2-3 місяці. Природно, що при обробці копита складно побачити дрібні тріщини, порізи, тому після кожної обробки як профілактику можна наносити препарат «Педілайн» на кожну міжпальцеву поверхню і місце біля рогостворюючого епітелію.

Обробка кожної корови при профілактичних заходах не перевищує 30 грн на рік, а можливість виникнення захворювань копит знижується більше ніж на 20%. Ванна для копит допомагає нам утримувати їх чистими та здоровими. А для цього необхідно правильно балансувати об'єм води і кількість активних компонентів. Правильними формулами у цьому випадку є: 3-5% розчин формаліну, або 3% розчин формаліну з сульфатом міді. Міняти розчин у ванні необхідно після кожних 250 корів. Довжина ванни повинна бути більше 2,5 м, глибина - понад 15 см.

1% розчин відповідає 1 л активного компонента на 100 л води. При нормальному стані копит і відсутності великої кількості проблем прийом ванн достатньо проводити один раз на тиждень. Формалін зміцнює копита, а сульфат міді підвищує стійкість до руйнування. Лікувальні заходи краще проводити на чистих копитах, тому перед ванною із розчином треба ставити мінімум дві ванни з періодично замінюваною чистою водою.

Оскільки обрізування копит також є важливим, необхідним профілактичним заходом, людина, яка відповідальна за це, повинна працювати вміло, педантично, правильно організувати своє робоче місце та мати любов до тварин. Необхідно також мати весь набір інструментів для правильного проведення цієї процедури. Ножі повинні бути гострими, крім того знадобляться клей, блоки, спрей та інші супутні матеріали для надання повноцінної допомоги хворій тварині.

Відмінна обрізка повинна виконувати два завдання: рівномірно розподілити навантаження між двома половинами копита (між внутрішнім - аксіальним та зовнішнім - абаксіальним) кожної кінцівки; забезпечити рівномірний розподіл навантаження між усіма частинами підошви.

На задніх ногах корови максимальне навантаження припадає на зовнішню половину копита, на передніх - більш навантажена внутрішня половина. Тому більше зрізуються протилежні, менш зношені половини копит. Пошкоджені тканини і різні заглиблення на копиті ліквідуються під час обрізки. Профілактичне обрізування покращує стан копит і збільшує ресурс корів, їх продуктивний вік. При найкращому менеджменті обрізку слід проводити ще і до отелення, і через 2-3 місяці після отелення корів, з метою раннього виявлення та ліквідації патологій.

Для вирішення копитних проблем в агрофірмі «Київська» Макарівського району Київської області у 2011 році, де стадо ВРХ інфіковане збудником некробактеріозу (в сучасній термінології - некробацильозу), було використано комплексний підхід.

1.На початку масових отелів корів (коли збудник b. nekroforumособливо активізується) було терміново і в короткий термін проведено поголовну диспансеризацію (розчистку та лікування копит) дійного стада з використанням високотехнологічного та мобільного станка М 1 «Бентлі» та професійного інструменту, з метою раннього виявлення прихованих (латентних) форм хвороби та негайного її лікування. Для лікування копитних язв використовувався препарат «Корнесан», а для інфекційних дерматитів - «Дермосан» у порошковій формі. Для профілактики кожне обрізане копито оброблялось препаратом «Педілайн» 10% концентрації. За допомогою цілодобового комп’ютерного контролю продуктивності корів було помічено стійке зростання надоїв хворих тварин із 2-3-го днів після лікування і яке на 7-8-й день становило 3,5-4,3 л за добу.

2.Для зміцнення копитного рогу та профілактики були запроваджені копитцеві ванни: один день з 3-5% мідним купоросом, а через три дні - з 3-5% сірчанокислим цинком.

3.Було запроваджено часте видалення гною та підстилання тирси, соломи в місця відпочинку корів.

4.Для нейтралізації рh шлунку у вільному доступі для корів використовувалася харчова сода.

5.Для посилення імунітету в раціон корів стали добавляти біотин.

6.До прив’язного відділення корівника з метою недопущення розповсюдження інфекції було проведено ізоляцію хворих корів з ураженнями суглобів для консервативного лікування.

Ці процедури зупинили поширення хвороби та дали змогу взяти її під повний контроль. Тому керівництво господарства планує за підтримки провідних спеціалістів з годівлі ВРХ та ветеринарних фахівців у 2013 році повністю ліквідувати некробактеріоз або звести його до жорсткого мінімуму.

Сподіваюся, що ця стаття допоможе справжнім тваринникам у вирішенні їх нагальних та актуальних питань, щодо оздоровлення стада від такої небезпечної хвороби, як некробактеріоз. Але давайте уявимо хоч на хвилину, чи легко людині бути великодушним, щедрим і усміхненим у моменти, коли вона відчуває біль від тріснутої п'яти або пораненого нігтя на нозі. Навряд чи і ми маємо повне право вимагати зворотного від братів наших менших. Чи зможе корова, яка терпить біль, отримує стрес, але не відчуває нашої щоденної турботи, віддати нам все своє молоко? Питання залишиться відкритим для кожного із нас окремо!

Олександр Луценко, ветеринарний лікар

agro-business.com.ua