«Реальность в том, что человечество в лице ГМО столкнулось с опасностью, ставящей под угрозу нормальное существование всей биосферы и самого человека. Не существует надежных методов определения последствий распространения ГМО и их продуктов для природы и человека. Многие негативные эффекты ГМО проявятся лишь в чреде поколений»
(А.В. Яблоков, А.С. Баранов — Центр экологической политики России.Общенациональная ассоциация генетической безопасности, Москва).

Що таке ГMO?

ГMO (генетично модифікований організм) — результат лабораторного процесу, протягом якого гени з ДНК одного різновиду виймаються і штучно вставляються у гени іншої рослини або тварини. Чужорідні гени можуть братися із бактерій, вірусів, комах, тварин або навіть людей. Оскільки це включає передачу генів, ГMO також відомі як «трансгенні» організми. Цей процес, можна назвати генною інженерією (ГІ) або генетичною модифікацією (ГM), що в принципі одне й теж.

Де вони є?

У нашій їжі! Перше додавання у їжу ГМО зафіксоване у 1990 році, наразі вони присутні у переважній більшості харчових продуктів, що виробляються у США. Поки що ГМО забороняються як харчові інгредієнти в Європі і деяких інших країнах, FDA (Food and drug administration) навіть не вимагає маркування ГMO в списках харчових інгредієнтів. Від початку ГМО покликане збільшувати харчову поживність або продуктивність. Двома основними рисами, що відрізняють ГМО, є толерантність до гербіциду і здатність рослин виробляють власний пестицид. Ці результати не мають ніякої оздоровчої вигоди, окрім економічної. >Які продукти є ГM?

На сьогодні в США поставлені на комерційну основу сільськогосподарські ГM рослини, які включають сою (91%), бавовну (88%), кaнoлу (різновид ріпаку з низьким вмістом ерукової кислоти, походить від назви — CANadian Oil, Low Acid) (88%), кукурудзу (85%), цукрові буряки (90%), гавайську папайю (більш ніж 50%), цукіні і тютюн. Є також багато «невидимих інгредієнтів», похідних від урожаїв ГM культур, яких немає очевидно в кукурудзі або сої.

Що повинно нас турбувати?

Генетично модифіковані продукти були пов'язані з отруєннями й алергічними реакціями, безплідністю, загибеллю худоби й ушкодженнями фактично кожного органу тварин, що вивчалися у лабораторії. Ефекти цих нових комбінацій протеїнів, що виробляються у ГMO, при споживанні їх людьми, невідомі і не були вивчені. Сільськогосподарські рослини, зокрема Bt бавовна, продукує пестицид усередині рослини. Це вбиває або утримує комах, позбавляючи фермера від необхідності обробки посівів бавовни пестицидами. Ці рослини токсичні і не лише для комах. Фермери в Індії, які дозволяли вівцям пастися на полях Bt бавовни після збирання урожаю, констатували смерть тисячі овець! Толерантність дозволяє аграріям обробляти посіви гербіцидами, знищуючи бур’яни і залишаючи неушкодженими ці рослини. Порівняльні вивчення отруйних залишків у продуктах від таких рослин ще не були зроблені. Пилок від урожаїв ГM може забруднити сусідні урожаї того ж типу, за винятком сої, яка не є перехресно-запилюваною. У Мексиці у посівах кукурудзи не залежно від походження знайшли деяке забруднення. Канола і бавовна також перехреснозапильні. Довготривалі ефекти на довкілля можуть бути тяжкими.

Чи є ГМО в Україні?

У результаті незаконного і неконтрольованого вирощування генетично модифіковані сільськогосподарські культури поширилися по всій території України. Деякі експерти вважають, що близько одного мільйона гектарів української землі засіяно трансгенним насінням, з яких понад 50% припадає на сою, 20% — кукурудзу, а решта — на картоплю і буряки. Нові маркування продуктів на наявність у них ГМО — це вимоги в рамках закону, який набрав чинності 9 березня цього року. Проте попри добрі наміри такий крок виявився не надто надійним і є мало доцільним в Україні, де офіційно ГМ продукти не вирощують.

Немає жодного генетично модифікованого організму, зареєстрованого в Україні. Тому жоден із генетично модифікованих інгредієнтів, що використовується у їжу, що продається в Україні, не може бути законним. Ця норма передбачена в законі про біологічну безпеку, прийнятому в Україні в 2007 році.

В будь-якому разі такі норми у нас легко обійти у зв’язку зі слабким державним контролем та безглуздим законодавством. Наприклад, для перевірки виробництва спеціалізована установа уряду повинна за 10 днів до цього попередити виробника. Погодьтеся, достатньо часу, аби виправити усі невідповідності стандартам.

У грудні 2009 року Полтавастандартметрологія — державна установа, що сертифікує і контролює стандарти на харчові продукти — провела вибіркову перевірку готових заморожених м'ясних продуктів, таких як пельмені. Виявилося, що 70% містять генетично модифіковану сою, а етикетка вказувала, що вони «Без ГМО». Оскільки агентство не дало попередження, виробники не встигли підготуватись заздалегідь.

Інше урядове агентство в Києві, Держспоживстандарт, повідомило, що знайдені генетично модифіковані інгредієнти у 5% досліджених зразків у 2009-2010 роках.

Чи є альтернатива пестицидам ГМО?

Альтернативою ГМ-культурам може стати органічне землеробство, яке активно розвивається у всьому світі. Україна, маючи значний потенціал виробництва органічної сільськогосподарської продукції, її експорту, споживання на внутрішньому ринку, вже досягла вагомих результатів щодо розвитку органічного виробництва. Наша держава входить до двадцятки світових країн-лідерів органічного руху. А площа сертифікованих сільськогосподарських угідь, де практикуються органічні методи господарювання, наразі становить чверть мільйона гектарів, і ця цифра постійно зростає.

Так, якщо у 2002 році в Україні було зареєстровано 31 господарство, що отримало статус «органічного», то в 2008 році органічних принципів господарювання дотримувалися вже 118 господарств.

Що ж таке органічне сільськогосподарське виробництво? Якщо коротко, то це — виробництво екологічно чистих, безпечних продуктів, вирощування культур без застосування ГМО, хімічно синтезованих мінеральних добрив, засобів захисту рослин, антибіотиків, штучних барвників, консервантів тощо. Привабливо, чи не так? Але, на жаль, поки що українська органічна продукція виробляється більше на експорт, ніж для внутрішнього ринку. І, до речі, її якість високо цінується у таких країнах світу, як Велика Британія, Німеччина, Італія тощо. Тож Україна з її вигідним географічним розташуванням, сільськогосподарськими традиціями має великі шанси стати одним із основних постачальників якісних сертифікованих органічних продуктів у світі.

Юрій Носенко, канд. с.-г. наук НААНУ

agro-business.com.ua