Львівщина зустріла нас дощем, градом і холодним вітром. Ми їхали на свято, а відчуття свята ніяк не приходило. Сіре небо лякало ще сильнішою зливою. Все навкруги затихло. І от повз машину пробігла юрба школярів, заповнивши тишу веселим сміхом. Здалося, навіть, дощ призупинився. Ми під’їхали до сільського клубу. Збирались люди, веселі, щасливі. Вони пішки прийшли з різних сіл, долаючи кілометри дороги та незважаючи на холодний дощ!