Мета Програми: відродження та розвиток кооперативного руху на Турківщині.

Партнери проекту: Турківська райрада; Львівська облрада; МБО «Добробут громад»; «Агро-Львів» - проект, що фінансується урядом Данії , «Львівська дорадча служба» ; обєднання кооперативів «Добробут Карпат» - кооперативи, що об’єднались в рамках створення та реалізації ідеї Великого Карпатського Бренду, Турківський ЦЗ.

Програма передбачає залучення бюджетних коштів, коштів міжнародних фондів, бізнес-партнерів, а також коштів та можливостей місцевих громад;

Турківщина, на сьогоднішній день, одна з найменш розвинених територій за рівнем якості життя в Україні. Зумовлено це в першу чергу гірським та прикордонним розташуванням району, а також відсутністю ефективної політики розвитку гірських територій в державі. Місцеві жителі займаються переважно сільським господарством (тваринництвом), лісівнництвом, прибутки від яких неспроможні забезпечити належного рівня життя селянських родин. Більшість мешканців Турківщини отримали наділи землі. Але обробляючи їх, вони не можуть забезпечити себе прожитковим мінімумом. Усе це значно ускладнює задоволення найважливіших для родин потреб: повноцінного харчування, охорони здоровя, народження, навчання і виховання дітей, придбання предметів тривалого використання, будівництво житла. Будувати великі виробничі підприємства на сьогоднішній день в районі неможливо і недоцільно. Ці та інші фактори викликали в останні роки значну еміграцію. Щорічно населення району зменшується на 500осіб

Турківщина – це територія, яка має свою історію минувшини.. В період 1870 – 1939рр. представниками Австро-угорського уряду на місцях, велась активна робота над розвитком кооперації. В цьому процесі активну участь приймала також вся еліта краю. В подальшому це дало позитивні зміни в житті горян. В повіті розвинулось багато виробництв. Основою була с/г продукція. Її надлишки продавались не тільки в межах Галичини, але й за кордон - твердий сир, бринза, будз, яйця, мед, сметана, масло, льняна олія, інш. – ці товари відправлялись до крамниць Відня, Праги, Парижа, інших міст Європи. У Турківському повіті вирощували пшеницю, жито, овес, продаючи цю продукцію до рівниних районів Галичини. В селах працювали млини, пекарні, невеликі забійні та ковбасні цехи, крамниці, тартаки. Будувались вузькоколійки, які використовувались як для лісопереробки так і для туризму.

Значних успіхів завдяки розвитку кооперації, було досягнуто у сфері зеленого туризму. Якщо на сьогоднішній день район може прийняти 400-500осіб на добу, то до 1939року тільки село Розлуч одночасно могло прийняти 2500 відпочивальників. Сянки – 1500осіб. Ще десяток населиних пунктів повіту могли прийняти по 150-200 туристів . На час до 1939року в кожному селі працювали кооперативи. На рівні повіту було створено обєднання під назвою «Союз кооперативів», яке відповідало за упаковку та реалізацію виробленої продукції.

Головні цілі Програми:
Сприяти зростанню суспільно – господарської активності членів громад через систему сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, підвищення ефективності господарювання та добробуту членів кооперативів, збереження та покращення навколишнього середовища. Навчати сталого розвитку сільських територій та громад. Впроваджувати ці знання на практиці. Розвиток мережі обслуговуючих кооперативів
Збільшити обсяги виробництва продукції тваринництва та сільськогосподарських культур через впровадження в селянських господарствах ефективних методів господарювання, відродження економічно доцільних історичних методів обробки та виготовлення сільськогосподарської продукції, а також традиційних видів ремесел.
Збільшити прибутки членів кооперативу завдяки наданню послуг з продажу надлишків продукції тваринництва, рослинництва та зеленого туризму.
Розвивати туристичну галузь Турківського району, як одну з головних в структурі дохідності майбутньої середньостатистичної Карпатської сім’ї. Популяризувати зелений туризм та автентичні продукти харчування.

Відгуки про відвідання кооперативу «Вулкан».

Ми, учасники українсько-австрійської експедиції, яка відбулася з 23 по 26 вересня 2012 р. у Бескидах, відвідали 25 вересня у селищі Бориня кооператив «Вулкан». Ми мали змогу детально ознайомитись із діяльністю членів кооперативу, поспілкуватись із його головою – Богданом Комарницьким, котрий розповів про здобутки та плани кооперативу. Спосіб залучення селян до вирощуваня, виготовлення та реацізації сільськогосподарської продукції, який запроваджений Богданом Комарницьким, на нашу думку є ефективним в сучасних економічних умовах України і його необхідно поширювати. У спілці селяни можуть отримувати якісні послуги та реалізовувати свої можливості. Ми побачили основні напрями, за якими можуть розвиватися економічні відносини між оремими родинами чи господарствами, а саме виготовлення сирів за швейцарською технологією, реалізація молочної та м’ясної продукції, випікання бездріжджового хліба, виготовленя олії із льону, виготовлення чайної продукції, збирання меду, виготовлення ковбас, надання послуг с\г технікою для обробітку землі та збирання врожаю.

В умовах глобалізації вважаємо надзвичайно актуальною і ефективною програму «Від родини до родини», яка успішно діє не тільки в селищі, але й далеко за його межами. Бажаємо успішної праці та нових здобутків усім членам кооперативу «Вулкан».

З австрійської сторони: Шнайдер Герда – професор, директор інституту ландшафтного планування Віденського аграрного університету; Шонеман Менді – асистент, дипломований інженер; Шарман Інгрід – доктор філософських наук; Бітнер Ірена – асистент, дипломований інженер; Гаузер Штефан – асистент.

Учасники експедиції з української сторони: Кучерявий В.П. – професор, завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України; Шеремета З.Ю. – старший викладач; Пархуць Л.В. - старший викладач; Мельничук С.М. – асистент; Фітак М.М. – аспірант;