В період з 19-23 серпня 2011року в рамках впровадження проекту МБО «Добробут громад» під назвою «Надання допомоги сільським родинам у Турківському районі», що на Львівщині, відбувся навчальний візит членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Вулкан» до своїх найближчих сусідів по Карпатському регіону – гірських районах Ів-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Для практичного ознайомлення та вивчення досвіду було обрано обслуговуючі кооперативи гірських районів згаданих областей, оскільки вони володіють певним досвідом розвитку кооперації, громад та територій.

Метою поїздки стало прагнення ознайомити її учасників з успішними практиками, щодо стратегій розвитку, розробки та реалізації проектів спрямованих на підвищення добробуту членів громад, організації виробництва органічної продукції, послуг у сфері сільського зеленого туризму, організації міні-ферм, збору молока та його переробки, розвитку підприємництва, діяльності народних домів, а також налагодження партнерських взаємостосунків з представниками гірських районів Закарпатської, Ів.- Франківської, Чернівецької областей.

Навчальна поїздка якнайширше показала позитивний досвід успішних практик обслуговуючих кооперативів Українських Карпат та надала великі можливості для учасників проекту зустрітися один з одним, обмінятися думками, досвідом, навчитися один в одного, встановити ділові стосунки. Також екскурсанти, оглянувши чарівні краєвиди наших Карпат, отримали незабутні враження. Учасники проекту, щиро вдячні ХАЙФЕРУ за можливість здійснити цю поїздку!

Перше наше ознайомлення з можливостями збільшення прибутків сільських домогосподарств в Українських Карпатах, за допомогою організації сільського зеленого туризму, відбулось в кооперативі «Сільський господар», Косівського району, Ів.-Франківської області

В п’ятницю 19 серпня наша група виїхала з районного центру м.Турка і, через мм.Сколе, Стрий, Долина, Калуш, Ів.Франківськ, увечері прибула в с.Вербіж, Косівського району до відомої, і не тільки в Україні, родини Гуралюків, члена СОК «Сільський господар». Безробітній кухар Іван Гуралюк 47 років, батько трьох неповнолітніх доньок та вчителька Галина, отримавши від Хайфера кобилку гуцульської породи та бричку, пройшли навчання, тренінги МБФ «ХПІ», - започаткували власну справу – шлях до власного сільського туристичного бізнесу, розвинули зелений туризм, який на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним в цьому гірському краю.

..
У власника агросадиби, п.Івана Гуралюка. Знайомство, проживання, організація харчування, послуги кінного туризму. Обговорюючи тему здорового харчування, наша група ознайомила п.І.Гуралюка з технологією виготовлення твердого /швейцарського/ сиру в домашніх умовах. В обмін п.Іван навчив нас, як готувати бринзу, вурду та знаменитий гуцульський йогурт – гуслянку. На згадку подарував саджанець Божого деревця – «колотічка», насіння амаранту та каліфорнійських червячків.

В суботу 20 серпня відбувся візит нашої групи до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Новобросківецький» в м.Сторожинець, Чернівецької області. Зустріч проводила Ірина Павлюх, яка ознайомила нас з питаннями організації кооперативом збору молока та ведення обліку; організації сімейних міні-ферм. А також участю кооперативу у впровадженні державних програм та проектів недержавних фондів, щодо розвитку аграрного сектору та сільських територій в Сторожинецькому районі.

Після візиту до СОК «Новобросківецький, наша група відвідала сімейну міні-ферму в сусідньому селі.

В неділю 21серпня ми переїхали у с.Спас, Коломийського р-ну, Ів-Франківської обл.., де прийняли участь у другому фестивалі карпатської автентичної кухні «Смачний Спас» за тематикою: сільський зелений туризм; виставка-ярмарок виробників органічної продукції України; презинтація автентичної Карпатської кухні; етнографія. Прийняли також участь у зборах лідерів проектів МБО «Добробут громад» Західного регіону, які проводив координатор проектів, Й.Княжицький.

У 2003 році 7 країн – Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина,Угорщина, Україна та Чехія підписали Карпатську конвенцію, в якій зобов’язалися охороняти чистоту та екологію Карпат, зберігати та примножувати місцеві традиції. З того часу почали говорити про загальнокарпатський бренд, який би об’єднав усі Карпати – природні об’єкти, місцеві традиції, спосіб ведення господарювання, продукцію.

Ідею Великого Карпатського Бренду започаткував Міжнародний фестиваль "Смачний Спас".

У селі Спас, що на Коломийщині, створено кооператив екологічної продукції "Чиста флора". За такою спеціалізацією він наразі єдиний в області, а, можливо, й в Україні. Те, що в цьому селі прагнуть споживати все органічне, стало відомо, коли в 2010р. відбувся перший Міжнародний фестиваль автентичної карпатської кухні "Смачний Спас". Саме цей захід і надихнув чотирьох спасівча (С.Пархомчука, І.Пігуляка, М.Дмитрук і Г.Стовп’юк) під керівництвом голови громадської організації Асоціація виробників органічної продукції "Чиста флора" Михайла Стовп’юка на створення кооперативу.

Презентація новоствореного колективу та установчі збори відбулися в рамках круглого столу "Презентація ідеї Великого Карпатського Бренду". Представники американської фундації Хайфер Інтернешенл, громадських організацій, кооперативів, фермерських та індивідуальних господарств, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, висловили намір об’єднати зусилля для створення та впровадження Великого Карпатського Бренду.

Метою другої частини зустрічі у Спасі було представлення нашій групі ідеї Великого Карпатського Бренду. Обговорювались фактори успіху регіонального товарного знаку та приклади з-за кордону. Учасники дійшли до спільної думки, що від ідей треба переходити до підписання угод та реального впровадження бренду.

Після обіду учасники заходу ознайомились з Покутське село Турка /Коломийський р-н/. Саме звідси, з виробництвом екологічної та органічної продукції,. Гоцульщини, скоріш за все в ХІІІ ст. за князювання Лева Д. Галицького пішли роди, щоби заснувати теперішнє . . містечко Турку та десяток сіл на Бойківщині - Турківський . р-н, Львівської обл.- звідки й прибула наша група.

В понеділок 22серпня відбувся візит нашої групи до обслуговуючого кооперативу «Сільський господар». в с.Соколівка, Косівського району, Ів. - Франківської обл. Керівник: Стефурак Юрій. Кооператив створено в рамках проекту спрямованого на збереження генофонду гуцульської породи коней, бурої карпатської породи худоби, покращення добробуту сільських родин за рахунок збільшення грошових надходжень від використання коней на кінно-ручних роботах та в кінному туризмі. Спільно з МБО «Добробут громад» кооперативом розроблено кінні маршрути, видано перший в Україні посібник з кінного туризму проведено конференцію із залученням представників влади та представників недержавних організацій, зацікавлених у розвитку сільського зеленого туризму. Результати проекту – створено нові туристичні агрооселі та розроблено новий туристичний продукт – кінний туризм.

Цікаві зустрічі, членів нашої навчальної групи відбулись також в Косівському національному парку. Ми ознайомились з кімнатою-музеєм. Відвідали садибу Святого Миколая.

Святий Миколай зустрів нас у своїй садибі навіть влітку

Зупинившись в м.Яремче, заглянувши на Буковель, пізно увечері 22серпня наша група прибула до с.Луг, Рахівського району, Закарпатської області.

23.08.11р. відбулось ознайомлення нашої групи з можливостями збільшення прибутків сільських домогосподарств в Українських Карпатах, за допомогою ефективної сушки та переробки трав, ягід, грибів. З роботою сироварні, де варять бринзу, ковбасного цеху, кредитної спілки, сільського зеленого туризму

Після розпаду Союзу на Рахівщину суттєво зменшився потік туристів, зросло безробіття в сільській місцевості, збільшилась кількість самовільних рубок деревини. Проаналізувавши ці негативні моменти та можливі наслідки в районі в 1996р. було створено «Агенство регіонального розвитку». Розпочалась активна робота з метою повернення Рахівщині туристичного привабливого туристичного іміджу, створенню робочих місць. Було проведено цілий ряд заходів – міжнародні конференції, тренінги, поїздки за кордон для переймання досвіду, щорічне проведення в районі фестивалю «Гоцульська бринзя», Туристичні ярмарки «Українське село запрошує», майстер-класи з приготування гуцульських страв. Розроблено проект «Відродження гуцульських тварин на гоцульщині». Громаді с.Кваси МБФ «ХПІ» було передано в дар 20 нетелів бурокарпатської породи, 19 кобил та жеребця гуцульської породи, 120 голів овець та 7 баранів карпатської породи, 40 бджолосімей. Створено кооператив «Газда», який займається продовженням цього проекту та має на меті розвиток традиційного виду господарювання в Карпатах – збиральництво – ягоди, гриби, лікарські рослини. Керівник: Антосяк Василь.

Проект має відгалуження в інші сільські громади. Зокрема кооператив обєднався з МПП «Гінзура», що в с.Луг і успішно займається сушінням лікарських трав та дикоростучих плодів і на їх основі розробляє чаї. Селянам із кооперативу «Газда», МБФ «ХПІ» подарував обладнання для сушіння та фасування сушеної рослинної сировини.

Позитивний результат вдалося отримати і по виробництву овечої бринзи. В с.Луг втілено проект по виробництву бринзи. В селі створено сільськогосподарський кооператив «Рахівська бринздя», який разом з асоціацією вівчарів Рахівщини та за фінансової підтримки Проекту аграрного маркетингу США, збудував міні-завод по виробництву бринзи.

Всі ці заходи позитивно вплинули на економічний розвиток громад Рахівщини. Щорічно садиби мешканців району приймають понад сім тисяч відпочиваючих. В районі зареєстровано 97 агросадиб. Створено понад двісті нових робочих місць.

«В раю» - так називається садиба, де заночувала наша група. Міні-завод по виробництву бринзи

Після обіду 23.08.2011р. ми прибули в село .Нижнє Селище, Хустського р-ну, Закарпатської обл., яке розташовано на відстані 15км від районного центру Хуст та 120км від обласного центру м.Ужгород. Ознайомлення членів СОК «Вулкан» з можливостями збільшення прибутків сільських домогосподарств в Українських Карпатах, за допомогою організації підприємництва,. Знайомство з роботою народного дому, сироварні, готелю.

Вже склалася думка про те, що глибинка завжди відстає від життя. Можливо якісь села Хустщини і відповідають цьому стереотипу. Але Нижнє Селище до них не відноситься, особливо, що стосується соціальних аспектів поступу нижньоселиської громади. Саме про це ми довідались, коли почали знайомство з селом. Немало корисних і вкрай необхідних для села, в соціальному плані справ, на рахунку громадської організації «Закарпатської агенції місцевого розвитку». Керівник Олександр Ліпчей та обслуговуючого кооперативу, який очолює Петро Пригара зі своїм помічником Орестом Дель Солем. Саме останній допоміг у створенні відомої на всю Україну сироварні, яку відвідала наша група.

На рахунку цих недержавних структур будівництво сільського водогону, який забезпечив водою школу, сільський садочок, клуб, пекарню, сироварню. В центрі селища ми спробували кришталево чистої та екологічно безпечної води. Обладнання цього бювету, реанімація дитячого садка, придбання стоматологічного та іншого сучасного медичного обладнання – теж заслуга цих організацій.

Незрівнянно багатшим, за останні роки, стало культурне життя Нижнього Селища. На особливу увагу заслуговує інформація з якою нас познайомили в Нижньому Селищі. – це діяльність сільського Будинку культури, болюче місце на сьогодні, майже кожної сільської громади в Україні. Справ в тім, що в 2002р. ЗАМР та СОК, взяли в аренду на 33 роки сільський Будинок культури, який на той час знаходився в занедбаному стані. На кошти виграного на конкурсі канадського гранту до БК було підведено опалення, проведено реконструкцію даху та здійснено косметичний ремонт приміщення. На сьогоднішній день в ньому проводяться сільські, районні, обласні та міжнародні заходи в т.ч. тренінги, семінари. Вщерть заповнюється зал, коли в БК виступає місцевий ансамбль народних інструментів «Гудаки». Зривають оплески «Гудаки» і у концертних залах Європи.

За останні 5років, понад двісті осіб в першу чергу з великих міст України та з-за кордону. здійснювали роботу з учнями та активними молодими людьми в БК. Було проведено ряд соціальних заходів, майстер-класів, тренінгів. Заходи, що проводяться в місцевому БК на постійній основі: комп’ютерні курси, танцювальний гурток, ансамбль «Гудаки», дискотека, кіноклуб, тематичні вечірки, дитяча кімната, театр-студія. Щоби покрити частину витрат на експлуатацію та підтримку приміщень у належному стані, було створено безалкогольну сімейну кав’ярню «Сінема».

Закінчуючи тему діяльності Нижнєселиського БК не можна не згадати тему фестивалю «Селиська співанка», який проходить під патронатом вищезгаданих громадських організацій. Традиційно фестиваль відбувається на свято Петра і Павла та збирає понад 10 000 осіб. Збирає не тільки закарпатських аматорів та професіоналів, а й виконавців із сусідніх країн, багато з яких вважають за честь стати лауреатами «Селиської співанки», що засвідчує престижність фестивалю. Окрім зазначених вище заходів Будинок культури, відкритий для абсолютно усіх ініціатив, що сприяють розвитку сільської громади.

Головна мета діяльності Будинку культури – спільно з місцевим населенням, спільно з мешканцями сусідніх сіл та сусідніх районів працювати над створенням культурно-освітнього центру для розвитку малих громад. Будинок культури, як складова ЗАМР активно співпрацює з рядом регіональних, національних, міжнародних організацій та фондів.

На відомій сироварні у Петра Пригари с.Іза, Хуст. Більша частина мешканців живе за рахунок лозоплетіння

Готель та колиба опришків, де ми підвели підсумки поїздки та провели дослідження у вигляді індивідуальних інтерв’ю, стосовно використання досвіду економічного розвитку громад в умовах Турківщини

Голова СОК «Вулкан» Б.Комарницький.